ПЕРЕВІРКА ФОТО
Як правило, новина підкріплюється візуальним підтвердженням – фотографією, для того, аби посилити вплив на читача і запевнити в тому, що така подія відбулася. Утім, якщо новина не відповідає дійсності і є продуктом пропаганди, як можна в такому разі зобразити ті події, яких насправді не було? Відповідь дуже проста: для створення фотофейків у редакціях видань інколи працює штат дизайнерів та фотографів! Проте, як правило, недобросовісні журналісти йдуть найлегшим шляхом – шукають фотографію подібних подій (наприклад, військових дій в інших країнах) або місць, до яких додають чи накладають зображення новинної події (вибухи, військову техніку, людей живих або вбитих тощо).
ЯК ПЕРЕВІРИТИ ФОТО?
1. Перевірити зображення можна в розділі Google зображення.
Заходимо в пошукову систему Google, вгорі буде лінк:
2. . Після переходу за посиланням, можемо або завантажити лінк на фото, де воно було розміщене, або зберегти картинку в комп’ютері та завантажити в Google:
3. Після цього можна легко відстежити, де було розміщене фото, які сайти поширили цю інформацію і чи справді воно відображає події, які мали місце в Україні:
Другий спосіб: через програму tineye:
1. Вставити лінк на фото або завантажити фото з комп’ютера;
2. Перевірити фото:
Перевірити фото можна також на ресурсах:
Foto Forensics – веб-сайт, який може виявити error level analysis (ELA), тобто «домальовані» фрагменти на фото чи вставлені в нього під час редагування.
ПЕРЕВІРКА ВИДАННЯ
Варто мати перелік видань, яким ви довіряєте і слідкуєте за їхніми оновленнями. Якщо ви побачили резонансну новину і хотіли б її перевірити – варто звернути увагу на такі пункти:
- Популярність цього видання. Як правило, це можна відстежити через підписників на сторінках видання у соціальних мережах. Якщо підписників небагато, є велика ймовірність того, що новинний портал завдяки приголомшливим і неправдивим новинам намагається збільшити кількість переглядів;
- Варто поцікавитись власником ЗМІ. Якщо джерело прозоре, то інформацію про власника можна легко знайти за пошуковим запитом. Якщо інформації немає, варто замислитися, чи не лобіює цей портал інтереси тих чи інших сторін?
- Перевірка контенту новин. Для того, аби зрозуміти, чи правдива новина, варто звернути увагу на дві особливості контенту самої новини: дата і місце подій.
Дата події та публікації
Дуже важливо співставляти дату і час публікації новини з датою події, про яку йде мова. У разі якщо, подія відбувалась, наприклад, 8 березня 2016 року, а матеріал був надрукований 13 березня, є велика ймовірність наявності неправдивої або спекулятивної інформації.
- Не варто нехтувати перевіркою погоди в день події. Адже недобросовісні журналісти можуть використати зображення, зроблене в іншій країні в інший час. Перевірити погоду за конкретною датою можна через ресурс: www.wolframalpha.com. Наприклад: «Яка була погода в Донецьку 6 січня 2016 року?»
- Варто пошукати, які новини повідомляли у той день, аби мати повну картину подій із цієї місцевості;
- Звертайте увагу на час та дату зйомки фото і відео. Зважайте на деталі, як дозволяють ідентифікувати місцевіть: годинники, вивіски, рекламу, одяг, який носять люди, тощо.
Місце події
У першу чергу зверніть увагу, чи не містить контент автоматизовану геолокацію. Це значно полегшить верифікацію. Наприклад, якщо журналіст веде репортаж про події на Сході країни, а за геолокацією перебуває в іншій країні – велика ймовірність того, що сам репортаж – вигадка. Перевірити геолокаційну інформацію можна через Facebook, VK.com, Twitter, Instagram, Flickr, Picasa.
Порада: Якщо Ви читаєте інформацію про знайому вам місцевість, звертайте увагу на пейзажі. Або ж не полінуйтесь перевірити, чи справді цей міст є в Донецьку, чи, наприклад, справді в Ужгороді є трамвайні колії?
Для того, аби перевірити контент усього видання, варто поглянути на стрічку новин. Особливості неякісного видання: відсутність аналітичної інформації, імен авторів публікацій, провокативні заголовки расистського, сексистського, ксенофобського, антисемітського характерів.
Пропаганда була помічена на таких сайтах:
Onpress.info, Известия в Украине, Судебно-Юридическая газета, Политнавигатор, Украина.ру, Голос Правды, Правда.ру, Русская весна, НА Харьков, Российская газета rg.ru, НТВ, Актуально, Россия 24, Russiatoday, Телеканал Звезда, РЕН-ТВ, PolitRussia, Антифашист, NewsFront, ТАСС, LifeNews, Голос правды, Lenta.ru, газета «Вести», «НовыйВзгляд», «Новости в деталях», Версии, Новая газета, Сегодня, РИА Новости, EurAsiaDaily, РИА Новости Украина, Вся правда.
ЕМОЦІЙНИЙ ФАКТОР
Чому люди стають жертвами пропаганди? Передусім тому, що пропаганда апелює до емоційного фактору і не може не зацікавити більшість споживачів новин. Радикалізм, расизм, насильство, образи дітей чи старших осіб, війна, образа національної гідності, гендерні питання – це лише короткий перелік тем, які викликають обурення та бажання отримати більше інформації.
Саме це є прямою дією пропаганди. Отже, надмірна емоція – це характерна ознака будь-якої пропаганди.
Відтак, у разі, якщо Ви побачили чи почули новину, яка викликає у Вас надмірні почуття та вибух емоцій, то перше, що потрібно зробити, – перевірити, чи справді ця подія мала місце, чи ж вона є черговою спробою пропагандистської машини вплинути на Вашу свідомість.
ПРИКЛАД
У січні 2016 року російські ЗМІ широко розтиражували інформацію про дівчинку з Берліну, яку нібито викрали та згвалтували мігранти.
Проте пізніше німецька поліція спростувала і викрадення, і згвалтування.